ЗНАЙОМТЕСЬ: РОЗРОБНИК

Хіба м’ясо літає?

Ґас Мюллер розповідає, як створив свій універсальний фоторедактор

Acorn 7

Переглянути

Хіба міг розробник Ґас Мюллер (Gus Mueller) зі студії Flying Meat уявити, що колись створить простий, але потужний редактор зображень Acorn, який сподобається людям із найрізноманітнішими потребами?

Ця програма — один із найшвидших інструментів, що допоможе обітнути зображення, змінити його розміри чи додати текст. Вона пропонує понад 100 фотоефектів, а також неруйнівні фільтри. Проте перевага Acorn завжди полягала в тому, що ця програма не переобтяжена функціями. Створюючи її, Ґас керувався здебільшого творчим інтересом. «Мені було цікаво, як це воно — написати редактор зображень», — стверджує він.

Ми поговорили з Ґасом про скромне походження Acorn, про його кулінарні вподобання і про м’ясо — те, що літає, і те, що подають до столу (назва компанії Ґаса перекладається з англійської як «м’ясо, що літає»).

Коли з’явилася Acorn, уже існували програми, які займали сильні позиції на ринку. Що змусило вас «застрибнути в цей потяг»?

«Acorn виросла з оновлень до іншої моєї програми — FlySketch, що призначена для запису зображення екрана й малювання. Клієнти просили реалізувати нові функції, тому я почав додавати пензлі, шари й підтримку кількох вікон. За якийсь час я вже мав повноцінний редактор зображень. Але Acorn призначена для дещо інших цілей, ніж редактори професіонального рівня. Acorn потужна, але воднораз легка й доступна. До того ж її вирізняє докладна документація, над якою ми ретельно працювали багато років».

Яку функцію ви хотіли би побачити в Acorn?

«Інструменти для деформації та нахилу кривих Безьє. Не сказав би, що вони мені так уже потрібні. Але гадаю, що програмувати їх було б цікаво. Друге місце, звичайно ж, за повністю векторними пензлями. Зробити їх, мабуть, не дуже складно, але до Acorn вони не надто пасують».

«А якщо говорити про дійсно корисні функції, то це інтерфейс із єдиним вікном, де кожен інструмент або інспектор мав би чітко закріплене та зручне розташування, і з вкладками для перемикання між зображеннями. Впродовж останніх років такий інтерфейс — загальна тенденція серед розробників програм».

Що вам подобається в роботі незалежного розробника?

«Змога створювати щось із нічого. Потрібен лише текстовий редактор, мова програмування і клепка в голові. А ще бути незалежним розробником означає, що я — сам собі начальник. Саме я вирішую, над чим працювати. Якщо відчуваю, що треба взяти вихідний, то можу це зробити. Водночас, коли ви — незалежний розробник, то відповідальні за більшу кількість речей, але воно того варте».

Що приносить вам найбільшу радість у роботі?

«Відгуки людей, яким сподобалася моя програма. Коли мені надсилають електронні чи паперові листи або листівки, я їх складаю в окрему папку. Переважна більшість клієнтів ніколи не пишуть, але мене дуже тішить, коли користувачі розповідають мені, як Acorn спростила їхнє життя чи допомогла зробити те, що раніше було неможливо».

Звичайний користувач Acorn — хто він?

«Acorn використовують численні освітні установи. До того ж чимало моїх клієнтів — це користувачі, яким потрібно вносити не надто складні зміни до зображень. Вони не хочуть освоювати важку програму, але деколи вдаються до експертних функцій, як-от неруйнівних фільтрів чи кривих. Упевнений, що здебільшого людям просто треба нашвидкуруч відкрити програму, змінити розміри чи обітнути зображення, а деколи застосувати фільтр або додати текст».

«Але в мене є й доволі активна група досвідчених користувачів, адже Acorn підтримує скрипти завдяки архітектурі плагінів JavaScript».

Ви — впливовий представник спільноти розробників впродовж багатьох років. Як почуваєтеся в цій ролі?

«Спершу я регулярно вів вебсайт, де розповідав, над чим зараз працюю. Викладав фрагменти коду й таке інше. І завжди прагнув допомогти людям, які того просили. Але найбільшу славу я здобув, принаймні в спільноті розробників, коли створив оболонку FMDB для роботи з базою даних SQLite. Вона використовується в сотнях, а може, й у тисячах програм. Я написав її для себе, але зараз вона використовується на мільйонах пристроїв. Вважаю, це досить непогано».

Чому ви назвали свою компанію Flying Meat (у перекладі — «м’ясо, що літає»)?

«Я вже понад 20 років займаюся скелелазінням. Flying Meat — це скеля неподалік міста Коламбія в штаті Міссурі. Її названо на честь бідолашного оленя, що зістрибнув із самої верхівки. Як розповів чоловік, що першим піднявся цим маршрутом, олень пролетів прямо над його головою. Саме тому логотипом компанії обрано оленя в стрибку. Історія дещо трагічна, але скеля справді дивовижна».

«Що ж до м’яса, їм я його нечасто, адже дружина й донька — вегетаріанки. Але коли готую піцу, залюбки додаю кілька скибок салямі».

Кажуть, ви майстерно готуєте піцу.

«Коли цілий день сидите за комп’ютером, зготувати піцу від початку й до кінця — чудовий спосіб урізноманітнити день. До цієї справи можна вертатися день у день і радіти або засмучуватися залежно від результату».

Ви якось сказали, що розроблення програми схоже на приготування піци. Чому саме?

«Кожен здатен зробити непогану піцу. Потрібно лише трохи терпіння, добре борошно та практика. Але якось ви беретеся за неаполітанську піцу — і все; ви ніби падаєте у кролячу нору. Треба дуже добре розігріти духовку і взяти особливий сорт борошна, підібрати начинки, щоб вони гарно смакували разом. А потім ви вчитеся додавати живі дріжджі. І все — далі це вже мистецтво. На вдосконалення навичок ідуть роки».

«Тісто — усього лише поєднання води, солі й борошна. Програми — чергування нулів і одиниць, підпорядковане певним алгоритмам. А от як саме ви їх поєднуєте або чергуєте — у цьому й полягає чудо».